Пам’ятники та пам’ятні місця м. Нова Каховка
Місто Нова Каховка входить до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 878 від 26.07.2001 року.
Місто – є об’єктом державної спадщини, єдиним містом-пам’ятником радянської архітектури і містобудування ХХ століття.
На території Новокаховської міської ради знаходяться:
– пам’ятники археології (стійбища та 23 кургани, виявлені Херсонською землевпорядною експедицією «Укрземпроект» в 1950 році);
– пам’ятники історії і архітектури місцевого значення (Корсунський монастир ХУІІІ століття, архітектурний ансамбль – адміністративна будівля міської ради, Палацу культури та Літнього кінотеатру на центральній площі міста, стадіон «Енергія»);
– понад 30 пам’ятників історії та монументального мистецтва;
– пам’ятники природи (міський придніпровський парк ім.С.М.Фалдзинського, зона Дніпровських плавнів, зона Олешківських (Нижньодніпровських) пісків);
– 7 музеїв.
Пам’ятники монументального мистецтва
Літературний світ Нової Каховки
Наше місто має чималі літературні традиції. Ще в 50-х роках ХХ століття тут жив і творив опальний Олександр Довженко. Будівничі швидко прийняли його як людину широкої душі, мудру, котра горить діянням. Тут визрів задум «Поеми про море», і перші її кінокадри… «Каховка була його любов’ю. Він любив її молодість, будівничу енергію, любив людей, що витворювали красу нового життя», – так згадує про ті дні Олесь Гончар. Він і сам часто приїздив сюди з серйозними задумками, працював над романами «Таврія», «Перекоп». Бачив, як оновлюється земля, багата не лише хлібом. Згодом, на трасі Північно-Кримського каналу він зустріне прототипів «Тронки».
Саме в ці роки в Новій Каховці започатковане літературне об’єднання. І цю «колиску» люб’язно розгойдував Ілля Миколайович Доля-Попов, щедрий душею і талантом. Учасник двох будов – Дніпробуду і Каховської ГЕС, автор поеми «Оляна», збірки байок «Лукаві обличчя», співавтор «Антології української байки».
…І розлилася весняна повінь, бурхлива, творча. Першими в цей потік влилися старші за віком – драматург Аркадій Махінько, прозаїки Юрій Сагайдак, Іван Задорожній, Анатолій Португальський, поетеси Галина Гребенюк, Вікторія Смолій, Клавдія Агєєва, поети Альберт Боровик, Олександр Нещерет …
Ще киплять робочі будні… До пуску готуються перші турбіни. А на дніпровських берегах з΄являється молода творча поросль – поети Анатолій Бахута, Олександр Гунько, Володимир Вітюнін, Світлана Трофимчук та інші.
Так, саме тут народжувалась кришталева поезія Анатолія Бахути, поета національного значення, духовного батька нинішнього новокаховського поетичного цеху. ( Він довгий час був керівником літоб΄єднання при редакції газети «Нова Каховка»). Професіоналізм Анатолія Бахути допомогав становленню більшості поетів міста, адже він був ПОЕТОМ, БІЙЦЕМ, ЛЮДИНОЮ.
В жорстокі 70-ті – майже кожен з поетів шукає свій стиль, роздумує над сенсом життя. 80-ті роки – це час великих надій та творчих задумів і злетів для більшості майстрів слова. З΄являється новий творчий потік, в якому вже бились джерела духовного відродження.
У 1993 році на київському Всеукраїнському зльоті молодих поетів «Компот» зародився жартівливий вислів «новокаховська поетична аномалія». Нове покоління поетів – це Василь Фадеєв, Ельміра Багірова, Віктор Кокоулін, Ольга Філатова та інші вже серйозно замислюється над своїм часом. І віриться, що їм пощастить, і їх талант знайде дорогу до читача.
