Експрес методики професійної придатності
Методики визначення типу професій у вигляді тестування
Як визначити найкращий вік для профорієнтації?
З якого віку можна і потрібно проходити діагностику профорієнтації? На це питання у всіх батьків своя відповідь, так само, як у кожного з нас своя відповідь на питання, коли лікувати, наприклад, ногу: якщо тільки-но поранив її, чи коли вже почалася гангрена? Очевидно, що лікування буде більш важким, якщо розпочати його після розвитку гангрени, – і це факт. Так і у питанні профорієнтації. Давайте звернемося тільки до фактів, а висновки зробить кожен самостійно.
Розглянемо першу частину питання: з якого віку можна проходити діагностику профорієнтації? Десятиріччями фахівці з вікової психології, фізіологи і практичні психологи ретельно вивчали характеристики і особливості дітей різного віку. В числі піонерів-дослідників у цій галузі були А. Гезел, Ф. Сейгл, Т. Бауер, Б. Уайт, Е. Франус, А. В. Запорожець, Л. Чистович, А. А. Любимська. В результаті багаторічних досліджень виявлено багато процесів становлення особистості, у тому числі і той факт, що 90% показників, які становлять характер людини, закладаються у віці до 34 місяців з моменту народження.
Останнім часом (з 50-х рр. XX століття) нейробіологи та психологи, активно займаючись вивченням зв’язку досвіду (сенсорного, перцептивного, рухового) дитини, антропометричних змін і розвитку певних зон головного мозку, дійшли висновку, що зростання мозку відбувається не тільки за рахунок збільшення розмірів нейронів, але й завдяки збільшенню числа зв’язків між ними. При цьому найактивнішим періодом цього процесу є 170 тижнів з моменту зачаття або 130-150 тижнів з моменту народження, що відповідає 2,5 рокам життя дитини. Найбільш показові ознаки цього процесу – співвідношення об’єму мозку дорослої людини і дитини. Мозок новонародженого становить за розмірами і вагою 25% мозку дорослої людини. До кінця 1-го року життя це співвідношення дорівнює 50%, до кінця другого року – 75%, до 2,5-2,7 років дорівнює 90%, до 25 років -100%. Таким чином, до кінця 30-32 місяців життя дитини нейробіотичні, психологічні, антропометричні та інші вроджені ознаки здобувають максимальний прояв. До цього віку відбувається остаточне формування вроджених даних, які потребують розвитку і можуть бути або розвиненими або ні. Зміни можливі тільки у разі активного втручання у фізіологію і психіку дитини, наприклад, при черепно-мозкових травмах, травмах хребта, при загальному наркозі тривалістю понад 3 години. У практичній психології і нейробіології існує постійно підтверджувана досвідом думка, про те, що до 36 місяців життя (до 3 років) особистість повністю сформована, і подальша динаміка життя або розвиває її вроджені дані, або прагне їх пригнічення. Наслідком активного пригнічення вроджених даних (заборони, покарання) і пасивного (відсутність належних умов у сім’ї для їх розвитку) є психосоматичні захворювання, неврози, страхи і змінені поняття, що завдають глибинної шкоди гармонії особистості. Ваша дитина стає пацієнтом невропатолога чи інших спеціалістів, залежно від характеру захворювання.
З цих даних стає зрозуміло, чому діагностику профорієнтації бажано пройти у віці саме 3-х років. Ви зможете познайомитися зі своєю дитиною і зрозуміти причини її вчинків і прагнень, з великого списку вроджених здібностей і схильностей до спеціальностей ви можете вибрати низку найбільш прийнятних для вашої сім’ї і створити дитині розвиваючі умови (віддати до спеціалізованої школи, до гуртків тощо) саме для її вроджених даних. Створюючи для дитини умови, які допомагатимуть їй розвинути свої вроджені здібності, ви уникнете багатьох проблем у підлітковому віці, коли “раптом, звідки не візьмись” виявляються негативні риси вдачі дитини; а все це не раптово, все це закономірності, незнання яких не звільняє від їхнього прояву. Знаючи типи пам’яті дитини (які формуються під час внутрішньоутробного розвитку), ви зможете побудувати спілкування і навчання дитини максимально зручно і безболісно для неї, а також уникнути горезвісного нерозуміння і відчуження. На консультації з профорієнтації ви одержуєте відповіді не тільки на питання про професійний розвиток вашої дитини, але і величезну кількість інформації, яка стосується інших областей.
Тепер розглянемо питання: в якому віці потрібно проходити діагностику профорієнтації? У тому, коли ви визнаєте за необхідне познайомитися зі своєю дитиною, перестати ускладнювати її життя (даючи їй інформацію не на її каналі пам’яті, і роблячи безліч інших помилок у вихованні і спілкуванні з нею) і навчитися жити з нею в гармонії. Так ви, поважаючи і розуміючи особливості Вашої дитини, зможете допомогти їй вирости щасливою людиною, здатною любити і поважати своїх батьків. Якщо ви вважаєте, що ваша дитина гідна цього тільки в 1-5-17 років, – це ваш вибір, за який, цілком можливо, Ваша дитина заплатить ще 12-15-ма роками життя, проведеними не в тому інституті, не на тій роботі, у шлюбі не з тим партнером і закінчить, у кращому випадку, в кабінеті психолога, намагаючись самостійно розібратися в своєму житті, “наламавши вже дрів”. Вибір завжди залишається за Вами і відповідальність за нього – також як вічний супутник вибору.
Обираємо професію за правилами
В дитинстві головною метою є навчитися вибирати з коробки цукерки з найсмачнішою начинкою. Це зовсім не складно. Просто, потрібно уважно придивитися. І спробувати якомога більше цукерок з тієї ж коробки. Так само і з вибором професії: чим більше спробуєш, тим легше обрати. Але якщо Ви тільки починаєте життя, вибір зробити досить складно.
Життя – це як коробка шоколадних цукерок:
ніколи не знаєш, з якою начинкою тобі дістанеться
( к-ф. “Форест Гамп”).
Як ми обираємо свою майбутню професію? Так само, як і шкарпетки або теплий шарф для поїздки в гори. А це в корені не правильно. У принципі, професію можна змінити, як і шарф, який не до вподоби. Але це досить складний процес.
Вважається, що кожна людина має здібності до певної діяльності. Тому було б логічно припустити, що саме вони й визначають вибір майбутньої професії. Але не все так просто. Думаю, що не буде зайвим сказати, що, ніхто з тих, хто живе не знає повною мірою всіх своїх здібностей.
Не всі вміють застосувати навіть ті здібності, які мають і знають.
Не слід забувати, що досить часто при виборі життєвого шляху здібності враховуються в останню чергу, а вирішальний вплив мають інші чинники, наприклад, думка батьків, іноді друзів і подруг.
Хто допомагає і заважає обрати професію? (за Е.А. Клімовим).
Позиція старших членів сім’ї, які вважають, що несуть пряму відповідальність за Ваше благополуччя і тому прагнуть нав’язати свою думку. До речі це не так вже й погано, коли хто-небудь за Вас переживає і хоче допомогти, але все таки це Ваше майбутнє. Залиште за собою остаточний вибір. І навіть право на помилку!
Позиція друзів і подруг. Дружні відносини в юнацькому віці часто досить міцні і можуть серйозно впливати на вибір професії. Але постарайтеся ухвалити незалежне рішення, знову-таки це Ваше майбутнє. Для цього слід дотримуватися правила – ухвалене рішення повинне відповідати Вашим інтересам, і нічиїм більше!
Позиція вчителів, шкільних педагогів. Спостерігаючи за поведінкою, учбовою діяльністю і діяльністю за межами навчальної установи, досвідчений педагог може знати багато такого, що приховане від непрофесійних очей. Тому, якщо у Вас виникли проблеми з вибором професії, запитайте у вчителя. Природно, у того, якому Ви довіряєте. І знову-таки, стежте, щоб остаточне рішення відповідало Вашим інтересам.
Особисті плани і уявлення про майбутню роботу. У тому числі і уявлення про передбачуваний рівень доходів. Щоб ці уявлення не були занадто відірваними від реальності, потрібно постаратися дізнатися якомога більше про свою майбутню професію. Не соромтеся запитати, знайомтеся з людьми, дізнайтеся про все досконально. Краще витратити небагато часу сьогодні, ніж плакати після закінчення вузу.
Здібності. Визначайте їх не тільки за успіхами в навчанні, але й за досягненнями в різноманітних видах діяльності. Не забувайте також і про можливість звернутися по допомогу до психолога, пройти тестування, скористатися порадою досвідченого педагога.
Рівень вимог на суспільне визнання. Як би складно це не звучало, суть приблизно така: кожна людина прагне визнання, воно винятково важливе для особистості. І тим паче не кожен стане знаменитим співаком, видатним політиком або лауреатом Нобелівської премії. Плануючи свій трудовий шлях, замисліться над реалістичністю вимог. Адже розчарування дорого коштує.
Інформованість. Подумайте про те, щоб одержана про професію інформація не виявилися спотвореною, неповною, односторонньою. Якщо професія Вам сподобалася тому, що в кіно це виглядає класно, дізнайтеся, які справи насправді. Як? Можна влаштуватися учнем або асистентом у професіонала. Нехай спочатку Вам дістанеться лише нецікава робота: купувати для нього каву, виносити сміття або ввічливо усміхатися клієнтам, нічого. Тільки так Ви за короткий строк дізнаєтесь, що відбувається насправді.
Прочитавши уважно цей список, Ви зрозумієте, що здібності і таланти людини піч час вибору майбутньої роботи враховуються в останню чергу. Чи правильно це? Відповідь очевидна що, ні! Постарайтеся звернути увагу на важливий компонент вибору, який допоможе досягти успіху в житті, це власні таланти і здібності.
Спробуємо також поглянути на проблему вибору з іншого боку. Якщо вірити психологу Клімову, велике значення для вибору має думка старших членів сім’ї, друзів і вчителів. Але не забувайте, що єдиним критерієм вибору повинні стати Ваші інтереси, тому, спираючись на думки інших, намагайтеся ухвалити незалежне рішення. Не зважайте на емоції і ухвалюйте своє власне рішення так, немов би Ви – єдина людина, яка несе за нього відповідальність.
Тип нервової системи і професія
Найбільш правильним під час вибору професії є використання наукового підходу. Для чогось же цю психологію вигадали? Один з найсучасніших і модних напрямів психології – нейролінгвістичне програмування (НЛП), яке у тому числі використовується і для вибору професії. Спробуйте застосувати техніку метапрограм на собі.
Метапрограма побудована за принципом полярності. Вона являє собою дві антагоністичні моделі поведінки, які взаємно доповнюють одна одну. Щоб проаналізувати до якої метапрограми відноситься людина, потрібно поглянути на неї з боку. Попросіть свого друга або подругу, або іншу близьку людину постежити за тим, як Ви спілкуєтесь.
Мотивація
Показує нам, що ж є мотивуючим чинником для людини, а точніше, вам властиво прагнення до мети або ж ухилятися від неприємностей.
Очевидним є те, що якщо Вам властиве прагнення до мети, то робота “на дядечка” Вам не підходить. Так можна й меланхолію заробити. Зате цілком підійде діяльність, яка вимагає самостійності і незалежності мислення.
Люди, які уникають неприємностей, вміють добре орієнтуватися в ситуації, знають, чого варто уникати, добре вміють ухилятися від проблем. Думаю, саме таку людину захоче мати на посаді керівника або адміністратора будь-який директор ресторану. А якщо у нього є ще і певні навички, саме з такої людини вийде прекрасний охоронець, який і сам буде непомітним, і “підопічного” свого збереже. З таких людей виходять гарні бухгалтери і економісти, їм немає рівних там, де потрібно контролювати, наприклад, якість.
Розпізнати в собі це неважко, потрібно просто уважно поглянути на себе з боку. Якщо ви говорите в основному про свої досягнення, цілі, які хочете досягти, то ви – людина прагнення.
Якщо ж ви в основному говорите про проблеми, про те, як ухилитися від неприємностей і уникнути ускладнень, значить, ви – людина уникнення.
Вибір
Залежно від стереотипу мислення і діяльності з урахуванням можливості вибору люди діляться на “чоловік процесу – людина можливості”. Людина можливості в житті завжди прагне мати вибір, віддає перевагу нестандартним рішенням, ненавидить буденність. Така людина, як правило, може проявити себе як керівник нового проекту, для здійснення “прориву”, освоєння нових ринків. Але для нього не підходить одноманітна робота, хай навіть і на керівній посаді.
Людина процесу орієнтується на чіткі розпорядження і затверджені алгоритми дій, перевірені, встановлені процедури. Вона вважає за краще робити те, що “правильно”. Вона малоефективна в ситуаціях, які не передбачають алгоритму дій, і більш ефективна, коли потрібно використовувати чітко відпрацьовані і перевірені процедури. Людина процесу може відмінно проявити себе на роботі, що вимагає одноманітних дій: друкарка, працівник конвеєра. Вона може добре проявити себе як начальник служби безпеки, який не забуде зайвий раз перевірити документи у того, що кожного відвідувача, проконтролювати, чи закриті приміщення після робочого дня і т.п.
Узагальнення
З’ясуйте, чи схильні ви до узагальнення. Ви можете подумати, як здатність узагальнювати позначиться на виборі роботи? Не поспішайте з висновками!
Людям, схильним до узагальнення, більше подобається споглядати усю картину. Вони відчувають себе більш комфортно, працюючи з великими масивами інформації, вважають за краще мислити глобально. У процесі мислення людина, схильна до узагальнення, може бути не послідовною, тим самим, створюючи труднощі для сприйняття ситуації. Такі люди схильні не брати до уваги багато інформації, зате у вони добре розробляють стратегії і плани. Таких людей іноді важко розуміти, деякі вважають їх нудними.
Людина, схильна до узагальнення, – це потенційний учений, аналітик, радник, економіст і керівник високого рангу. Він не заглиблюється в дрібниці, проте ухвалює вірні стратегічні рішення. Якщо Ви – така людина, то Ви – природжений полководець. Але без хороших генералів зовсім нічого не варті. А ось генерали вже повинні безумовно відноситися до людей “дріб’язкових”.
“Дріб’язковій” людині більше подобається копирсатися в дрібницях, з яких можливо позбудовувати щось значне, і тому їй приємно мати справу з послідовностями і лише в деяких випадках переходити до наступного кроку послідовності, яку він наслідує. Як результат така людина вважає за краще виконувати дії, що складаються з певної кількості послідовних кроків і вимагають увагу до деталей.
“Дріб’язкові” люди (не думайте нічого поганого, у даному випадку це поняття не означає рису характеру) будуть говорити про кроки і послідовність у вирішенні питань, давати їм точну характеристику. Вони мають здатність все вірно характеризувати дії, які відбуваються. Тому з них можуть вийти гарні журналісти, працівники банків, бухгалтери, навіть працівники автосервісу та лікарі. Там, де потрібна педантичність та старанність, знадобляться ваші руки, якщо Ви відноситесь до “дріб’язкових” людей. Ви досить часто мрієте про перспективу кар’єри інженера? Якщо це Ваше, варто замислитись про те, що попит на інженерні спеціальності постійно зростає, що передбачає високу зарплату та гарантує високу якість життя.
Дія
Чи активні Ви в ухваленні рішень? Ви відноситесь до проактивного типу, якщо схильні брати ініціативу на себе, до рефлексії, якщо пасивні в ухваленні рішень.
Проактивна людина в бесіді проявляє ініціативу, вона говорить і рухається упевнено, уривками, акцентує увагу на процесі; її найбільш вживані словосполучення – “Я роблю”, “Я йду”, “Я беру”. Людина рефлексії більш схильна до міркування, пасивно чекає, поки їй запропонують що-небудь зробити; її найбільш вживані словосполучення – “Я подивлюсь, що можливо зробити”, “Я визначу”, “Я намагатимусь”.
Проактивна людина схильна до активної зміни навколишньої дійсності, їй підійде посада, яка вимагає вміння самостійно ухвалювати рішення, керувати. Людина рефлексії любить аналізувати і зіставляти факти, вона незамінна для складної роботи високої спеціаліззації.
Оцінка
Джерело мотивацій людини при оцінці подій – Ви орієнтуєтесь або на власні думки, або на інших людей. Внутрішній відгук має людина, яка застосовує власні критерії для оцінки подій, вона рідко сприймає чужі думки і вважає, що сама є джерелом істини.
Оскільки внутрішньореферентна людина оперує у процесі аналізу ситуації внутрішніми критеріями, вона стійка до перешкод, тобто ефективно працюватиме в умовах ситуації, яка динамічно змінюється. Такі люди стають гарними начальниками відділів реалізації, постачальниками і так далі. І, як це не дивно представниками творчих професій: художниками, поетами, музикантами. Прочитайте біографії великих майстрів. Що б не говорили навколо, вони вірили у свою зірку й непохитно йшли до мети.
Людина із зовнішньою референцією вважає за краще одержувати вказівки від інших людей, їй також властиво перекладати відповідальність за ухвалення рішень на оточуючих. Зовнішньореферентна людина потребує інструкцій для виконання роботи, вона малоефективна в умовах ситуації, що динамічно змінюється, оскільки для здійснення діяльності вимагає одержання з боку оточуючих підтвердження правильності дій.
Тому з такі люди є хорошими виконавцями, які, ловитимуть кожне слово від керівника. Вони можуть відмінно проявити себе у сфері обслуговування. Як це не виглядає дивним, зовнішнє відчуття допоможе творчим людям прославитися. Адже їх твори купують в основному оточуючі і потрібно “прислухатися” до кон’юнктури, що сьогодні вважається модним, прогресивним, актуальним.
Якщо Ви можете себе віднести до зовнішньореферентних людей, то Ви можете стати журналістом, дизайнером, оформлювачем, кутюрьє, офіціантом, діджеєм, музикантом, адміністратором готелю і т.п.
Зате, напевно, Вам не варто витрачати свої сили на роботу лікаря, слідчого, кінорежисера, льотчика-випробувача, вченого, поета.
Для визначення референтності людини можна задати питання: “Як Ви визначаєте, чи добре зроблена робота?”. Внутрішньореферентна людина скаже, що здатна самостійно визначити, наскільки якісно виконана робота. Зовнішньореферентна людина навпаки відповість, що робота зроблена добре, якщо про неї висловляться оточуючі.
Як зробити вибір
Ви одержали досить багато інформації, нехай вона “полежить” день-два, а потім починайте вибирати. Складіть список професій, які найбільше Вам підходять, тобто ті, які:
- подобаються;
- здаються цікавими і перспективними;
- підходять для реалізації життєвих планів;
- в яких Ви могли б проявити себе завдяки своїм здібностям;
- є актуальними на ринку.
В даному випадку можна скористатися формулою “Хочу – Можу – Потрібно”. Для цього потрібно скласти три списки професій:
- ті, які здаються привабливими, подобаються;
- відповідають Вашим здібностям, талантам і можливостям;
- на які існує попит.
Якщо у всіх трьох списках опиняться однакові професії, вибір зроблений!
Оцініть так звану конфліктну зону. Чи не суперечить обрана професія в з Вашими переконаннями, життєвими цінностями, наскільки реальні можливості працевлаштування за спеціальністю, який рівень професійної підготовки необхідний, чи задовольняють Вас зміст, характер і умови праці.
До речі, не всі знають, що кожна професія має певні показання і протипоказання за станом здоров’я. Адже не враховувати таку важливу складову процесу вибору було б безрозсудно. Тому не забудьте відвідати лікаря і між іншим дізнатися у нього, наскільки ваше Здоров’я відповідає обраній професії.
Як доказ того, що здоров’я людини може вплинути на її трудову діяльність, наведу всього один приклад як позитивного, так і негативного впливу стану здоров’я на вибір професії.
Зір, наприклад, вводить певні обмеження для можливого вибору професій: дальтонік ніколи не одержитьь права на управління автомобілем, а значить, така людина не зможе стати шофером. Більшість лікарських професій вимагає хорошого зору і здатності тонко розрізняти кольори.
Але! Навіть повна відсутність зору не перешкодить працювати масажистом, скажу навіть більше, що саме люди без зору серед масажистів цінуються якнайбільше, оскільки, втративши одне відчуття, людина має здатність “бачити” руками і руки у неї стають воістину цілющими.
Здається, прикладів досить, тепер перейдемо безпосередньо до техніки вибору професії. Складіть список якостей “ідеальної” для Вас роботи. З усього списку виберіть 10 найважливіших. Оцініть кожний критерій за 10-бальною шкалою.
Потім спробуйте визначити, наскільки Ви відповідаєте вимогам кожної з обраних професій. Теж в балах, щоб потім можна було порівняти і досить точно оцінити значимість кожного з критеріїв. Проаналізуйте, чи розвинені у Вас необхідні професійні якості, чи відповідають ваші інтелектуальні здібності, психологічні особливості, стан здоров’я вимогам професії. Потім проведіть аналіз:
Підсумуйте і проаналізуйте результати. Ви зрозумієте, яка професія з усього списку більше за інші підходить Вам по всіх пунктах, обговоріть своє рішення з друзями, батьками, вчителями, психологом, профконсультантом.
Не забудьте прислухатись до інтуїції. Під час такого аналізу раптово виникає нез’ясоване розуміння того, що, наприклад, найбільш ідеальна за всіма параметрами професія викликає сумнів, або ж не подобається. Це і є інтуїція, прислухайтеся до неї, подібні речі просто так не відбуваються.
Визначте основні практичні кроки до успіху: в якому учбовому закладі можна здобути потрібну освіту, як розвивати в собі професійно важливі якості, де можна одержати практичний досвід роботи за обраною спеціальністю, як підвищити свою конкурентоспроможність на ринку праці.
Помилки під час вибору професії
Рано або пізно всі зіштовхуються з вибором професії. Без перебільшення можна сказати, що вибір професії – це вибір свого майбутнього, і часом ми думаємо, що це майбутнє одним лише рішенням можна зробити щасливим і повноцінним, або, навпаки, перетворити його в прожите чуже життя. Особливо це актуально для вчорашніх школярів...
Розуміння вибору професії як чогось постійного
У будь-якій сфері діяльності по мірі зростання кваліфікації людини відбувається зміна занять, посад. При цьому найбільших успіхів досягає той, хто добре пройшов початкові сходинки.
Проаналізуйте ситуацію на ринку праці. Зверніть увагу на те, що з кожним роком з’являються все нові професії. Будьте готові до того, що доведеться регулярно підвищувати кваліфікацію, освоювати суміжні спеціальності. Не бійтеся того, що зараз в 11 класі вибір професії значним чином визначить всю Вашу долю. Зміна вибору, освоєння нової спеціальності зробить Вас цінним фахівцем, потрібним у міждисциплінарних областях діяльності. Перша професія, навіть якщо Ви потім передумаєте і знайдете щось привабливіше, стане в нагоді в досить несподіваних ситуаціях. Наприклад, перша освіта мистецтвознавця допоможе юристу розібратися у складних запитаннях передачі у спадок антикварних цінностей.
Думки про престижність професії
Забобони, які стосуються професії, виявляються в тому, що деякі важливі для суспільства професії вважаються негідними, непривабливими, наприклад, сміттяр.
Економіст або психолог нітрохи не більш корисні для суспільства, аніж хімік або слюсар. Престижність професії повинна враховуватися, але після врахування Ваших інтересів і здібностей. Інакше матимете “модну” спеціальність, яка не приноситиме задоволення. Або, чого доброго, Ви будете нездатні до виконання основних робочих функцій.
Вибір професії під впливом товаришів або за компанію
Професію ми обираємо за своїм “смаком” і “розумом” так само, як одяг і взуття.
Відчуття групи, орієнтація на однолітків досить характерні для хлопців твого віку. Вони потрібні для засвоєння норм поведінки у суспільстві, формування особистого “Я” і самооцінки. Тому озирайся на інших, порівнюючи себе з друзями, а не сліпо повторюючи. Прагни побачити, чим ти відрізняєшся від товаришів і в чому ви схожі. Це допоможе зрозуміти, що, якщо Вася йде на пожежника, а він ризикована людина, тобі ця професія може не сподобатися – ти ж досить обережний і розсудливий.
Ототожнення відношення до людини, представника тієї або іншої професії, з самою професією
Під час вибору професії, перш за все, потрібно враховувати особливості обраного виду діяльності, а не обирати професію тільки тому, що тобі подобається або не подобається людина, яка займається цією діяльністю.
Особливо небезпечна зачарованість викладачем. Якщо тебе захоплює доброта фізика – це не означає, що тобі подобається фізика як така. Крім того, часто хлопці чинять помилку, прагнучи здобути професію кумира – спортсмена, політика, журналіста, артиста. Спортсмени не всі однакові.
Захоплення тільки зовнішнім боком професії
За легкістю, з якою актор створює на сцені образ, стоїть напружена, буденна праця. А журналісти не завжди виступають у телепередачах. Частіше вони переглядають масу інформації, архівів, розмовляють з десятками людей, перш, ніж підготувати 10-хвилинне повідомлення, яке, до того ж, озвучить інший, наприклад, диктор на телебаченні.
Ототожнення шкільного навчального предмету з професією або не вміння розрізнти ці поняття
Існує такий предмет, як іноземна мова, а професій, де потрібно мати здібність до мови багато: перекладач, екскурсовод, телефоніст міжнародного зв’язку та ін. Тому під час вибору професії необхідно враховувати, що насправді передбачає обрана спеціальність.
Для цього найкраще за все не просто вивчити професії. Варто проаналізувати газети, які місять вакансії біржі праці. Там звичайно зазначено, яка освіта потрібна для тої чи іншої вакансії. Наприклад, людина з лінгвістичною освітою – “російська мова і література”, “іноземна мова” може працювати в школі і викладачем, і перекладачем, і редактором, і серетарем-референтом. Тим більше май на увазі, що професій існує набагато більше, ніж шкільних предметів. Можна бути юристом, маркетологом, апаратником. Професії звичайно асоціюються з декількома шкільними предметами і зазвичай відповідають вступним іспитам до вузу під час вступу на обрану спеціальність. Скажімо, майбутньому економісту в школі може подобатися одночасно і математика, і географія.
Застарілі уявлення про характер праці у сфері матеріального виробництва
У всіх професіях, і, перш за все, в робочих, застосовується складна і цікава техніка, підвищується культура праці. А комп’ютер використовується у всіх сферах діяльності, навіть у тваринництві.
Невміння або небажання розібратися у своїх особистих схильностях, здібностях
Розібратися в собі тобі допоможуть профконсультанти, батьки, вчителі, товариші.
Корисним також можуть виявитися психологічні тести, а також статті і публікації на тему популярної психології. Проте, май на увазі, що серед них багато непрофесійних, тому необхідно критично відноситися як до результатів тестів, так і до того, що пишуть у психологічних книжках. Задача популярних тестів – активізація діяльності з самопізнання, самоспостереженню, самоаналізу, а не відповідь на питання ким бути або який ти.
Незнання або недооцінка своїх фізичних можливостей, недоліків, істотних під час вибору професії
Існують професії, які тобі не підходять, оскільки вони можуть погіршити твій стан здоров’я.
Таких професій небагато і до них відносяться головним чином ті, де ті або інші фізіологічні системи перебувають у тривалій напрузі. Програмісти сильно напружують очі, а льотчики – серце.
Незнання основних дій, операцій і їх порядку під час вибору професії
Коли ти вирішуєш задачу з математики, то виконуєш певні дії в певній послідовності. Було б розумно чинити так також і під час вибору професії.
Але не сприймай інструкції дослівно, краще навіть, якщо ти творчо підійдеш до справи і розробиш для себе свій власний план-список необхідних дій під час вибору професії. Сюди можна включити аналіз пропозицій на ринку освіти, аналіз попиту на ринку праці, об’єктивну оцінка своїх здібностей, схильностей, знань за допомогою тестів або іншого способу і т.д.
