Незалежність України – це аксіома, яка не потребує доведення;
власна незалежна держава-це природний стан та усвідомлений вибір
українців; державна незалежність-органічна і єдино прийнятна форма
функціонування нашої країни;
Сучасна незалежність України базується на тисячолітньому спадку
державності й досвіді національного державотворення: 33 роки від
створення та ухвалення Акта проголошення незалежності сучасної
України і тисячоліття української державності;
Події 1991 року слід розглядати передусім як відновлення Україною
своєї державності: у минулому була ціла низка державних утворень,
наступником яких так чи інакше може вважати себе сучасна Україна;
передусім ідеться про Українську Народну Республіку, яка припинила
своє існування внаслідок агресії з боку російської більшовицької
держави;
У 1991 році Україна відновила свою незалежність не «завдяки
колапсу радянської імперії», а навпаки-тоталітарну радянську систему
було повалено завдяки прагненню до відновлення власної незалежності
та зусиллями народів, поневолених комуністичним московським
режимом;
Ухваленням Акта проголошення незалежності України 24 серпня
1991 року було цивілізовано та у правовому полі реалізовано право
Українського народу на самовизначення.
Але війна за Незалежність України триває. Агресор вторгся на
нашу територію з наміром учинити те, що йому не вдалося за всі минулі
роки і століття – підкорити Український народ.
Сьогодні ми не лише відстоюємо своє природнє право мати власну
державу, захищаємо свій цивілізований вибір від вторгнення
споконвічного ворога-московії, яка нині має назву російська федерація.
