10 лютого в Новокаховському професійному електротехнічному ліцеї вшановували пам’ять воїнів-інтернаціоналістів, які проходили службу в республіці Афганістан.
Минуло трохи більше 28 років з того моменту, як радянські солдати покинули межі колись дружнього Афганістану. Однак біль від втрат і покалічених доль молодих хлопців глухим болем відгукується в серцях тих, хто виконував тоді священний обов’язок перед Батьківщиною, і, звичайно ж, матерів, які не дочекалися з армії своїх синів.
До присутніх в залі звернулася директор ліцею Олександра Карпенкова. Ледве стримуючи сльози, вона розповіла про двох випускників ліцею: Олександра Гатило і Сергія Черниша, а також про юного сусідському хлопця Романа Герасименко, які загинули в тій війні. Проводячи паралелі з нинішніми військовими діями на Донбасі, вона зазначила, що смерть молодих людей ніколи і нічим не можна виправдати. «Війна – це найстрашніше, що може бути в житті», – говорила Олександра Василівна.
Голова Громадської ради при міськвиконкомі Лариса Житченко акцентувала на тому, що в сучасному світі не бойовими діями вирішуються конфлікти, а тільки в діалозі, а любов до Батьківщини виражається не вмінням володіти зброєю, а дбайливим ставленням до близьких людей, до друзів, до колективу, в якому ростеш і працюєш. Саме з цих «дрібниць» формується справжній патріотизм.
