«Не всі жертви були євреями,
але всі євреї були жертвами нацизму»
(Е. Візель)
«Повага до меншин – умова збереження миру»
(Папа Римський Іоанн Павло ІІ)
27 січня у всьому світу відзначається День пам’яті жервт Голокосту. Саме в цей день у 1945 році було звільнено в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. “Неможливо розповісти про геноцид, але і замовчувати його не можна”. Ці слова належать колишньому в’язню Освенцима Єлі Візелю. Він вижив у таборі смерті, щоб стати письменником та журналістом, а у 1986 році – лауреатом Нобелівської премії миру.
Попри те, що Голокост відбувся у 1933-1945 роках, вшанування пам’яті жертв цих трагічних подій розпочалося лише у ХХІ столітті, коли Генеральна Асамблея ООН 1 листопада 2005 року прийняла резолюцію № 60/7. Починаючи з 2012 року, відповідно до постанови Верховної Ради України від 5 липня 2011 року “Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру” Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначається і в Україні.
29.01.2019 року в Новокаховському професійному електротехнічному ліцеї відбувся урок за темою «Голокост – трагедія ХХ століття» (викладач історії Глушко С. В.), присвячений пам’яті жертв нацизму та мільйонам загублених життів під час Другої Світової війни. Ця тема є досить актуальною і важливою для кожного з нас. Ми вивчаємо Голокост тому, що ХХІ століття розпочалося непросто і не є спокійним та мирним. Ми вивчаємо Голокост для того, щоб ніхто і ніколи не забув тих мільйонів ні в чому не винних жертв. Вивчаючи Голокост, ми з надією й вірою дивимось у майбутнє. Ми вивчаємо Голокост, аби зрозуміти, що нема геноциду проти когось, геноцид – завжди проти всіх.
